ідентифікувати
Ukrainian
Etymology
Perhaps from German identifizieren, with -ува́ти (-uváty) ending. Compare Russian идентифици́ровать (identificírovatʹ), Belarusian ідэнтыфікава́ць (identyfikavácʹ), Polish identyfikować.
Pronunciation
- IPA(key): [identefʲikʊˈʋate]
Audio (file)
Verb
ідентифікува́ти • (identyfikuváty) impf or pf
- (transitive) to identify
- Synonyms: отото́жнювати impf (ototóžnjuvaty), отото́жнити pf (ototóžnyty)
Conjugation
Conjugation of ідентифікува́ти, ідентифікува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | ідентифікува́ти, ідентифікува́ть identyfikuváty, identyfikuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ідентифіко́ваний identyfikóvanyj impersonal: ідентифіко́вано identyfikóvano |
| adverbial | ідентифіку́ючи identyfikújučy |
ідентифікува́вши identyfikuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
ідентифіку́ю identyfikúju |
бу́ду йдентифікува́ти, бу́ду йдентифікува́ть, ідентифікува́тиму búdu jdentyfikuváty, búdu jdentyfikuvátʹ, identyfikuvátymu |
| 2nd singular ти |
ідентифіку́єш identyfikúješ |
бу́деш ідентифікува́ти, бу́деш ідентифікува́ть, ідентифікува́тимеш búdeš identyfikuváty, búdeš identyfikuvátʹ, identyfikuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ідентифіку́є identyfikúje |
бу́де йдентифікува́ти, бу́де йдентифікува́ть, ідентифікува́тиме búde jdentyfikuváty, búde jdentyfikuvátʹ, identyfikuvátyme |
| 1st plural ми |
ідентифіку́єм, ідентифіку́ємо identyfikújem, identyfikújemo |
бу́демо йдентифікува́ти, бу́демо йдентифікува́ть, ідентифікува́тимемо, ідентифікува́тимем búdemo jdentyfikuváty, búdemo jdentyfikuvátʹ, identyfikuvátymemo, identyfikuvátymem |
| 2nd plural ви |
ідентифіку́єте identyfikújete |
бу́дете йдентифікува́ти, бу́дете йдентифікува́ть, ідентифікува́тимете búdete jdentyfikuváty, búdete jdentyfikuvátʹ, identyfikuvátymete |
| 3rd plural вони |
ідентифіку́ють identyfikújutʹ |
бу́дуть ідентифікува́ти, бу́дуть ідентифікува́ть, ідентифікува́тимуть búdutʹ identyfikuváty, búdutʹ identyfikuvátʹ, identyfikuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ідентифіку́ймо identyfikújmo |
| second-person | ідентифіку́й identyfikúj |
ідентифіку́йте identyfikújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ідентифікува́в identyfikuváv |
ідентифікува́ли identyfikuvály |
| feminine я / ти / вона |
ідентифікува́ла identyfikuvála | |
| neuter воно |
ідентифікува́ло identyfikuválo | |
Related terms
- іденти́чний (identýčnyj)
- ідентифіка́ція (identyfikácija)
- ідентифікаці́йний (identyfikacíjnyj)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ідентифікувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “ідентифікувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “ідентифікувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.